2Инна!  Что-то не слышно отзыва об установке кухни. Али что не так, али не устанавливается, а может Инна не существует???

 Молодец, Олег Черный! Теперь подергайте их за яйца!

Читаю " отзывы", уточняю -последние ,  время написания - рабочее,  люди вместо выполнения своих функциональных обязанностей занимаются пиаром    ясно что это не супера и не торговые, кто пришел работать тот работает, неужели появилась новая должность   IPшники все черкасский офис :)))  

 магазин дерьмо!торгуют браком!

 2Инна!

А мы все ждем отзыва. Или никак кухня не может установиться???

Работник -Буданцев  Владимир  Федорович:  строитель, домашний  мастер, хозяйственник.
Работу  выполняет  не  качественно, от  работодателей  замечания, медлено выполняет  свою  работу, на  работу  выходит в нетрезвов  виде,  обман  с  его  стороны, и  не  оплачивает  услуги  Агентству.  На  звонки  не  отвечает., может  на  время  отключить или  поменять  номер  мобильного.
Будьте  внимательны  работодатели.

Я работаю в этой компании не оч.долго, но поняла, что твоя зар. плата  зависит только от тебя, условия оч. хорошие, колектив супер, конечно над системой нужно поработать! 

http://roadcontrol.org.ua/node/1388 

Ганьба на всю країну, підстаий канал, на зворотній звязок не відповідаєте, хочь розумієте і не ганьбитесь виправдовуваннями!

Не буду ні кому рекомендувати Ваші куплені Державними структурами і олігархами новини!!!!

Звісно,  це не європейськийканал, що продається!!!

 Останнім часом, коли основи банківської системи в результаті фінансово-економічної кризи в Україні похитнулися, проблеми неповернутих кредитів банки воліють перекладати на плечі колекторських компаній, яких в Україні існує близько 100. У жодному із законів України їхня діяльність не прописана. Але і прямо не заборонена. Відтак колекторські компанії знаходять лазівки, через які і пропонують свої послуги банкам, адже отримують вони за це до 50% і більше від суми повернутих боргів. В той же час саме банки спровокували появу агресивних колекторів, адже досі колектори тихенько займалися боргами щодо комунальних платежів, платежів за енергоносії тощо і саме в цих галузях скандали з колекторами продовжуватимуться. А ще раніше колекторами були прості рекетири з їхніми “лічильниками”. Спробуємо розібратися в законності діяльності сучасних колекторів та способах захисту від “чорних” колекторів. 

Hard collection&soft collection

Якщо ж затримка зі сплатою кредиту триває 2–3 місяці і клієнт не має виправдання, то підключаються колектори. Існує два способи стягування боргів – hard collection і soft collection. Soft collection має на увазі проведення переговорів із клієнтом банку, що включає листа поштою, дзвінки на роботу і додому. Що стосується hard collection – це більш суворий спосіб, у цьому випадку агентство виступає представником банку вже в суді. Відомі випадки, коли збирачі боргів повідомляли про репутацію боржника людям, думка яких для нього важливо. Більш того, колектори, часто прибігають до послуг міліції і прокуратури. Але є питання щодо законності таких методів. Приватні фірми не мають права втручатися в особисте життя громадян і збирати про їх приватну інформацію – наприклад, з ким позичальник у близьких відносинах і т.д. Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України “Про інформацію” забороняється збирання відомостей про особу без її попередньої згоди, за винятком випадків, передбачених законом. Хоча Закон не передбачає існування колекторів, в передачі інформації про осіб-позичальників сприяв НБУ (про це трохи далі). А головне відповідно до частин першої-третьої статті 32 Конституції України ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України (про колекторів Конституція мовчить...). Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини (закон не передбачає збирання особистої інформації колекторами про людей). 

Кожний громадянин має право знайомитися в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, установах і організаціях з відомостями про себе, які не є державною або іншою захищеною законом таємницею (це означає, що ви маєте право вимагати від колекторів перелік всієї інформації про себе і використати цей документ проти них самих, інформація в обмін на погашення кредиту чи інші варіанти).

Тим більше заборонено ганьбити честь і достоїнство людини. Тому дзвінки колектора на роботу боржника і поширення про нього негативної інформації до рішення суду некоректні. Це може зашкодити ділової репутації, за що позичальник має право подати в суд. Потрібно тільки довести нанесений вам моральний збиток, чи той факт, що від дій колектора постраждав ваш бізнес, у чому допоможе досвідчений адвокат. А якщо стане відомо, що держоргани поділилися з колекторами інформацією про громадян, то відповідальність і збирачів боргів, і чиновників може бути навіть кримінальною – зловживання владою та перевищення службових повноважень. 
Неодноразові спроби дізнатися про сплату кредиту є катуванням

Слід знати, що неодноразова спроба дізнатися будь-яку інформацію всупереч волі людини у якої її запитують є катуванням. Відповідно до статті 127 Кримінального кодексу України катування, тобто умисне заподіяння сильного фізичного болю або фізичного чи морального страждання шляхом нанесення побоїв, мучення або інших насильницьких дій з метою примусити потерпілого чи іншу особу вчинити дії, що суперечать їх волі, у тому числі отримати від нього або іншої особи відомості чи визнання, або з метою покарати його чи іншу особу за дії, скоєні ним або іншою особою чи у скоєнні яких він або інша особа підозрюється, а також з метою залякування чи дискримінації його або інших осіб - карається позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.

Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням свого службового становища, - караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

Досудове слідство за статтею 127 КК України провадиться слідчими органів внутрішніх справ (стаття 112 Кримінально-процесуального кодексу України). Тому у разі телефонного чи іншого “тероризму” з одним і тим самим питанням з боку колекторів зафіксуйте час, зміст таких питань та особу, що звертається, і звертайтеся до міліції з проханням покарати катувальників, які намагаються отримати від вас інформацію всупереч вашій волі.

Також боржникам слід знати і користуватися статтею 355 Кримінально кодексу, за яким примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань, тобто вимога виконати чи не виконати договір, угоду чи інше цивільно-правове зобов’язання з погрозою насильства над потерпілим або його близькими родичами, пошкодження чи знищення їх майна за відсутності ознак вимагання, - карається виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років. Досудове слідство за цією статтею теж здійснює міліція. 

Розкриття банківської таємниці обумовлено у ст. 62 Закону України “Про банки і банківську справу”. Про жодні колекторські контори тут, зрозуміло, ані слова. Тому дії колекторів разом з банками-партнерами мали б каратися Кримінальним кодексом України ще за однією статтею – за розголошення банківської таємниці та навмисний збір та використання таких даних. Нагадаємо, що Стаття 232 Кримінального кодексу України передбачає, що умисне розголошення комерційної або банківської таємниці без згоди її власника особою, якій ця таємниця відома у зв’язку з професійною або службовою діяльністю, якщо воно вчинене з корисливих чи інших особистих мотивів і завдало істотної шкоди суб’єкту господарської діяльності, - карається штрафом від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк.

Про колекторські компанії не згадується і в кредитних договорах. А, згідно із пунктами 1.4 першої частини та 3.6 третьої частини Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці, які затверджених постановою Правління Національного банку України від 14.07.2006 N 267 відомості про заборгованість клієнта – банківська таємниця. Але НБУ всупереч принципам банківської таємниці сприяв незаконній діяльності колекторів. Зокрема в Постанові від 09.11.2006 N 428 він вирішив змінити з незрозумілих законодавчих причин вищезгадані правила і сказав “банк має право надавати інформацію приватним особам та організаціям для забезпечення виконання ними своїх функцій або надання послуг банку відповідно до укладених між такими особами (організаціями) та банком договорів за умови, що передбачені договорами функції та/або послуги стосуються основної діяльності банку, яку він здійснює на підставі отриманих банківської ліцензії та письмових дозволів”.

21 лютого 2009 року Міністр юстиції України Миколай Онищук заявив, що діяльність колекторських фірм, що займаються собором боргів за дорученням банку, знаходиться поза законом. "Це фірми, що тільки що утворилися і взяли за основу своєї діяльності виконувати доручення банків і збирати борги. З мого погляду, як Міністра юстиції, діяльність таких фірм знаходиться поза законом".

"По-перше, як правило, це сегмент фінансово-банківської діяльності і він повинний ліцензуватися. Відповідного законодавства, яке б регулювало діяльність таких колекторських фірм у нас нема", - відзначив він.

"Друга обставина - проблема, що зв'язана з тим, що така колекторська чи фірма особа, що одержало від банку право вимоги, і банк їй доручив, по суті, одержить доступ до інформації персонального характеру про особистість", - сказав М.Онищук.

При цьому Міністр підкреслив, що "таку персональну інформацію можна збирати, одержувати і розпоряджатися лише тим установам, що прямо передбачені законом. У даному випадку, банк має таке право, але він таке право не може передати колекторській фірмі". Міністерство юстиції хоче заборонити діяльність колекторських компаній.

Чиновник відзначив, що Мін'юст уже найближчим часом внесе пропозиції, щоб на законодавчому рівні заборонити діяльність колекторських фірм. За його словами, такі компанії повинні мати ліцензії на свою діяльність, однак українське законодавство такий вид діяльності не передбачає, тому робота колекторських фірм є незаконної. 

І ось за висновком Мін’юсту від 27.02.2009 р. № 1/94 скасоване рішення про держреєстрацію п. 2 постанови правління НБУ від 09.11.2006 р. № 428 “Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України" через те, що він суперечить ч. 2 ст. 32 Конституції України. Цей пункт встановлював право фінустанови надавати інформацію, щотично містить банківську таємницю, приватним особам та організаціям для забезпечення виконання ними своїх функцій або надання послуг банку відповідно до укладених між такими особами (організаціями) та банком договорів за умови, що передбачені договорами функції та/або послуги стосуються основної діяльності фінустанови, яку вона здійснює на підставі банківської ліцензії та письмових дозволів.

І навіть після скасування державної реєстрації в Листі від 06.04.2009 N 18-311/1519-5687 Нацбанк в особі заступника голови НБУ Анатолія Шаповалова протизаконно заявив: “... банк може передати третім особам інформацію щодо прострочених кредитів відповідно до ст. 62 Закону України “Про банки та банківську діяльність” та пункту 3.1 частини 3 Правил”. За умови, що ці треті особи зберігатимуть банківську таємницю і не використовуватимуть її на свою користь або на користь третіх осіб"…»

Деяким колекторам з 4 травня 2009 року слід мати ліцензію Держфінпослуг

Слова міністра юстиції про необхідність колекторам мати ліцензію частково матеріалізувалися. За Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03.04.2009 р. № 231 “Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг” (зареєстровано у Мін’юсті України 23.04.2009 за № 373/16389) набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників — суб’єктів господарювання за договором, на якому базується таке відступлення, визнано фінансовою послугою. На жаль, наразі це стосується лише боргів суб’єктів господарювання, а не пересічних осіб. Але це вже щось. Тому при контакті з колекторами підприємцям слід вимагати у них копію ліцензії Держфінпослуг щодо проведення [censored] торингу, а якщо її немає, звертайтеся в той самий Держфінпослуг та міліцію – ви знайшли суб’єкта господарської діяльності, який працює без ліцензії.

Колектор входить в кожний дім

Київська міська державна адміністрація 31 грудня минулого року прийняла розпорядження N1804 "Про механізм співробітництва з житлово-експлуатаційними організаціями і споживачами з питань погашення заборгованості за житлово-комунальні послуги" і N160 від 12 лютого 2009 року "Про міри, спрямовані на поліпшення ситуації з оплатою за житлово-комунальні послуги", яким був затверджений порядок застосування житлово-експлуатаційними організаціями столиці заходів, спрямованих на забезпечення своєчасної оплати і погашення заборгованості населення за спожиті житлово-комунальні послуги, і, зокрема, залучення до її стягнення на конкурсній основі спеціалізованих підприємств (колекторів).

Прокуратура міста Києва опротестувала ці розпорядження Київської міської державної адміністрації (КМДА). Як повідомили ЛігаБізнесінформ у прес-службі Прокуратури, у відомстві цінують "позитивність наміру Київської міської влади певним чином зменшити розмір заборгованості і забезпечити стабільність платежів за спожиті житлово-комунальні послуги".

Однак у Прокуратурі відзначають, що прийняті КМДА розпорядження суперечать вимогам діючого законодавства, оскільки стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги повинний проводити лише балансоутримувач цивільно-правовому порядку, і врегулювання таких суперечок за рішеннями судів виконуються відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

"А тому діяльність спеціалізованих юридичних організацій (колекторських компаній), що за розпорядженням КМДА уповноважені стягувати заборгованість з боржника, є незаконної", - відзначають у прес-службі прокуратури.

"Більш того, у порушення норм Закону України "Про основи державної регуляторної політики в сфері господарської діяльності" розпорядження КМДА були прийняті без процедури опублікування їхніх проектів і без узгодження з Державним комітетом України з питань регуляторної політики і підприємництва в м. Києві". 

Загальні правила спілкування з колекторами

1. Якщо вам зателефонували і заявили про претензії за договором – наполягайте на тому, що таке складне питання неможливо вирішити в простій телефонній розмові. Домовляйтеся про час і місце зустрічі з представниками банку. У разі неодноразових нагадувань, переслідувань користуйтеся статтями 127 “Катування” та 335 “Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань”.

2. Не впускайте колекторів у приміщення (робоче чи домашнє). Відповідно до статті 30 Конституції України – не допускається проникнення в чи житло в інше володіння особи, проведення в ньому чи огляду обшуку, крім як по мотивованому рішенню суду.

3. Перевірте повноваження колектора. Перевіряти потрібно як саму особистість колектора (у документі на представництво повинні бути зазначені прізвище, ім'я, по батькові такої особи, і документ, що встановлює особистість), так і обсяг конкретних повноважень, що одержало цю особу (вести переговори, одержувати кошти, майно і т.д.). При контакті з колекторами підприємцям слід вимагати у них копію ліцензії Держфінпослуг щодо проведення торингу

5. Не підписуйте відразу ніяких документів, навіть якщо і роль їх, за словами колекторів, «чисто формальна». Наполягайте на тому, що вам потрібно з питанням ознайомитися більш докладно, і тільки потім ви надішлете аргументовану листовну відповідь. Письмовий спосіб спілкування з колекторами є найбільш вигідним для боржника.

6. Не передавайте колекторам документи на приналежне вам чи майно будь-які інші ваші документи.

7. Ніколи не беріть кредит, який ви не можете достроково погасити...