Навіть не знаю, з чого почати. Наче все чудово, скарг в мене немає. Зарплатня доволі висока, як для моїх років та досвіду. Тому на це теж не жаліюся. Приходжу на 9, звільняюся в 18.30. поки затримуватися не приходилось. Начальник мій ставиться до мене добре, з розумінням, ні за що не сварить, якщо чогось не розумію. От не думала, що колись буду наново вчитись і міняти професію. Помилилася, і рада. Тепер доньки мною пишаються.

Завдання в мене просте: зустрічати народ на вході, заохочувати до покупок та створювати позитивний настрій. Місце, взагалі, саме по собі позитивне –музика, релакс, веселі розіграші, постійні знижки. Мені тут комфортно. І я у своїй тарілці, хоча попервах мріяв про роботу айтшніка. Так, заробляв би собі тищу-другу, але тут я з людьми, ми балакаємо, а не сидимо весь час наодинці в кабінеті. Грошей вистачає, тим паче поки що своєї родини не маю, можу витрачати на що хочу. Зараз мрію про нові колеса на свою тачку.

Не знаю, може колись цей натовп набридне, але поки що все ок. І поїздки не набридають. З такими гарненькими дівчатами, як наші, хоч на край світу! Свєта, Оля – це я про вас.Люблю, цілую, побачимося завтра на роботі!

Склад у нас хороший был, с отоплением, зимой не кутались. И мышей не было, за этим Ванька строго следил. В целом работа не пыльная, тихая и спокойная. С 14 до 15 можно сходить поесть, буфет в соседнем дворе. Я с собой тормозки брала, чтобы лишнего не тратить. Кстати, оказалась тут совершенно случайно. По профессии бухгалтер, но старый, из 70-х, практики давно не было. Сейчас на пенсии. Когда сосед Толик пожаловался, что на складе зашивается без помощника, я даже не подумала, что могу им стать. А потом оказалось, что нужна помочь именно с цифрами и документацией. Так это я отлично могу. Сработались, даже такую должность как помощник специально для меня основали. По деньгам точно не буду говорить, скажу только, что в четыре раза больше пенсии.