Если зп. не платят, вам сюда - http://dvdfiles.net/news/2009-02-09-382  

В этом банке если ищут сотрудника, то в вакансии пишут одно, а собеседование проводят по другой теме)))))))Может так не всегда происходит, но у меня именно так и было. [censored] тоже, что тот кто мнит себя там великим специалистом не понимает, что он подает в вакансию, а что потом спрашивает на собиседовании. На такую бессовестную бестактность можно только посочувствовать!!!

Полгода назад оформила пластиковую кредитную карту"Универсал" в "Правэкс банке",уже третий месяц снять с неё деньги невозможно,все кредитки этого банка заблокированы.На мой вопрос-когда я смогу ней воспользоваться,мило улыбаются и отвечают,что пока не изменится кредитная политика,карты будут заблокированы.Сам собой возникает вопрос-Почему в других банках,например в том же "Приват",кредитная политика и не менялась,как были доступны средства так они и остались доступными?

Это ужас.. нечего и говорить

Мої поневіряння в нетрях Правекс-банка.

Частина перша. Прелюдія.

  Не був ябєдою в дитинстві, не писав ні кому і ні на кого всіляких кляуз в молодості, не «катаю анонімних тєлєг» на колег чи сусідів. Батьки так навчили. І казали, що будь-які питання необхідно з’ясовувати цивілізовано, а ще краще - запобігати їм. Та мої взаємини з вище зазначеним банком … ні не змінили мої переконання, та все таки змусили взяти перо та згадати шкільні уроки літератури. То ж спробую…

Частина друга. Основна.

  Маючи деяку вільну копійчину, в кінці 2007 року вирішив оформити депозит. На той момент мій вибір зупинився на Правексі. Взявши «кревні» тисячі, рушив до банку. До цього я вже мав певний досвід спілкування з банківськими установами – він був різним, цікавим та з усіх боків повчальним (враження про інші банки я обов’язково викладу наприкінці, якщо не забуду). Але такого … У обраному відділенні, я пробув загалом трохи більше 2,5 годин. До цих пір я не уявляв, що на вітчизняні банківські послуги існує такий «шалений» попит. То ж цілу годину (а саме стільки тривало моє перебування у черзі) я спостерігав за усім, що відбувалося переді мною. Туди-сюди з серйозними і заклопотаними виразами облич тинялися, як зараз модно казати «банковские служащие». Кожен носив стоси якихось паперів, які вони один у одного підписували, а потім усі гуртом ставили печатки. А в цей час реально з людьми працював тільки один менеджер. Вивчивши на пам’ять усіх Галь, Валь та Вась цього офісу та їхні гастрономічні уподобання (а їх вони обговорювали у голос, не звертаючи уваги на інших присутніх), я перейшов на підрахунок мух, павуків та інших повзючих та летючих у приміщені. Від цього неймовірно цікавого захоплення мене відволік голос того ж таки менеджера, що він готовий мене вислухати. Сльозу щастя я звісно не пустив, але майже був готовий його поцілувати. Та я не знав у що я вплутався… Розпочався довгий (іноді мені вже здавалося нескінченний) процес оформлення депозиту. У Правексі є така система «Барс», яка відповідає за реєстрацію вкладів. Не знаю хто її створив і яка була мотивація так її назвати (напевно як у тому фільмі, пам’ятаєте Нікулін казав: «Шоб никто не догадался»), та це комп’ютерне диво більше не працювало, а ніж виконувало свої функції, а що це не поодинокий випадок, а щоденна «быль», я зрозумів вже пізніше і ще обов’язково до цього повернусь. Окрім того, в мене склалось враження, що менеджер який мене обслуговував, м’яко кажучи був слабо в «тємє». Або як у тому анекдоті – «я нэ врач, мы просто тут красым-бэлым». Він перексерив усі мої документи вздовж і в поперек і ще трохи я б сам заліз у той ксерокс, кудись постійно бігав щось питав і як результат вклад переоформлював тричі. За цей час я поставив стільки підписів, скільки не мазав з тих пір як зробив свою першу карлючку у паспорті. Та після 2,5 годиного сидіння в тій душегубці, я був згоден підписати будь-що, аби мене тільки звідти випустили. Якби тут тут були мєнти чи службісти, я б взяв би на себе усі нерозкриті злочини які б мені не підсунули – і отруєння Ющенка, і як треба, то і вбивство Кеннеді. Нарешті, нарешті все завершилось і я знову побачив небо і вдихнув ковток свіжого повітря. З роботи я відпросився на годинку, а не було мене там більше трьох. Тож ті вставлені мені пістони моїм начальником, я ще довго згадував. Зарікшись більше не мати справу з таким банком, я старався забути про все, бо нескоро прийду за своїми «золотими». Ех, якби я знав тоді у що мені виллється спілкування з Правексом через рік…

Частина третя. Свято триває.

  Термін дії вкладу завершувався 1 січня. Тож, цілком логічним було моє припущення про те, що навряд співробітники банку проводили Старий і зустрічали Новий рік на робочому місці, щоб тільки в цей день повернути мені мій вклад. Я вирішив скористатись їхньою цілодобовою довідкою. Дівчина дуже милим голосом повідомила мені, що наступний операційний день буде аж 5-того числа. Оскільки я людина «сіра і неписьменна» в банківській справі, а тому що таке операційний день для мене щось з розряду китайської грамоти, я ще раз перепитав коли зможу отримати вклад і проценти. Мені все розжували і пообіцяли, що все буде «вері гуд» і хвилюватися не варто – зачекайте до понеділка. Чемно подякувавши, я став покірно чекати. І цей день настав…Слова з вірша «помню был сильный мороз» - повністю описують погоду в цей час. І саме в таких умовах почався мій денний крос, між кількома відділеннями, «местами переходящий в галоп». Це був перший робочий день у новому році, тож відпросившись по своїй наївності (і чого мене життя не вчить?) з роботи на «півгодинки» , я о 13-00 вирушив у путь. Оскільки дівчина-оператор запевнила мене, що гроші можна отримати у будь-якому відділенні банку (бо вони перераховуватимуться на карточку), я звернувся до найближчого до мене – на Хрещатику, в приміщені ЦУМу. Спершу мою ейфорію пригасив банкомат, відповівши на мій запит про наявну суму на рахунку, великим і круглим бубликом. Ще нижче мою радість загасили дівчата з гарного новорічного віконця, 15 хвилин з’ясовуючи що мені робити, щоб отримати грошенята. А остаточно мене прибив менеджер, до якого мене і відправили снігурки з Правекса. Його я правда чекав майже 40 хвилин – десь тинявся магазином. Так цей менеджер, перевіривши картку, сказав що вона порожня. На моє скромне питання: «А, мол, чого так?» - Він ще 20 хвилин щось з’ясовував по телефону, потім стільки ж намагався зайти у ту ж славну систему «Барс», що йому вдалось не одразу і взагалі як я зрозумів вимагає недюжинної витривалості та терпіння. І нарешті повідомив, що виявляється рух грошей у банку туди-сюди відбувається строго у визначений час, а саме після 4-ої години дня. Побачивши на моєму обличчі природнє здивування, почав дивуватись моїй м’яко кажучи необізнаності – «типа – это само собой понятно», хоча перед цим мені про це і не заїкався, і був готовий видати мені готівку. До речі про це мені не говорив НІХТО. Але нічого, я й це сприйняв з притаманним мені гумором, сказавши, що я підійду до Вас о четвертій. Та не тут то було – він ледь у віконечко не випав з криком: «Сюди не приходьте, бо ми не можемо Вам видати ці кошти». Мій мозок почав потроху закипати. Я вже не питав чого, а лише простогнав: «А хто може?» Перевівши погляд на стелю і трохи подумавши, він «ізрьок» - тільки те відділення, де я оформляв депозит. Я зрозумів, що як не буду «сопротівляться», то мною зіграють у футбол, а що це вони вже добре знають я чомусь був упевнений. Я наполіг на тому, щоб він туди зателефонував і уточнив усі необхідні моменти. Після активного діалогу зі своїми колегами, він мене запевнив, що мене там чекають, практично з грошима. Закутавши свого носа, я поплівся в те відділення (воно знаходиться на Прорізній). Після марш-кидка сильним морозом переступаю поріг того пам’ятного відділення, де почалось моє знайомство з Правексом … І так зустріч - Гоголь відпочиває: «Нє ждали» - це м’яко кажучи. Почався знайомий марафон перевірок, з’ясовувань, звонків по телефону і т.д. і т.п. В якийсь момент виявляється, що система «Барс» знову не працює, як сказав хлопчина-менеджер (до речі, той самий що оформляв мені договір – а я так сподівався його вже не бачити) збій по всій Україні, і так пальчиком важно потряс у повітрі… Напевно, це повинно було справити на мене сильне враження…Годину, ще раз – ГОДИНУ, я чекав на на відновлення роботи системи (якщо мені хтось скаже, що це нормально для банка, то я застрелюсь). І ось мені кажуть – все готове, підходьте. Я дивлюсь на папери, а там лише сума вкладу, а процентів нема! Я цікавлюсь цим «незначним і дрібним» моментом. Після кількахвилинного жування соплей, мені повідомляють, що от нема інших грошей на Вашому рахунку і все! І взагалі, гроші перечислюються тільки після 4-ої години. На моє несміливе заперечення, що зараз 15-40, а сума вкладу ж якось з’явилась на рахунку, у підтримку до свого колеги, який нічого логічно і що хоч якось триматиметься купи сказати неможе, підключаються його колеги… Як у школі Льва Толстого – кожен говорить своє і всі одночасно. Я почув і про Нацбанк, і про Новий рік, який тільки-но прийшов, далі я втратив нитку їхніх балачок і зупинив все це голосним матом. Я не пам’ятаю, коли взагалі сварився, а не те що вживав нецензурщину! Але так довести…Я говорив довго і голосно! Та цю публіку не проб’єш, видно звикли до такого. Як я очікував і після 4-ої потрібна сума не надійшла. Тут випливла нова часова дата – 8-ма година вечора, тоді мол точно буде. Та я був «утомльон», та і хто працює після 8-ої?...На роботу я прийшов о 16-30. Побачивши мій «свєрєпий» видон, ніхто не став задавати якихось питань…Я відклав усі справи до завтра…

Частина четверта. Апогей апофігіозу.

  То ж сьогодні вранці я вирушив знову у банк з надією, яка не дивлячись ні на що, ще жевріла в моєму серці. Ще раз кажу, моїй наївності позаздрив би і вовк у казці… Виявилось що тепер на картці було все навпаки – основна сума щезла, а проценти з’явились. Все - аут, абзац причому повний. Як кажуть вистава завершилась – завіса…Щодних пояснень, щодних обгрунтувань того що відбувається я не почув. Грошей нема і крапка. Щось потрібно звоніть у центр обслуговування. На моє прохання зробити це їм, вони сказали, що це потрібно мені, тож …Я зателефонував. Мені знову навішали макаронних виробів про якусь там 4-ту годину, і взагалі мол що я від них хочу…

Частина п’ята. «Ітого».

  На теперішній момент, нагодований до «нехочу» обіцянками, я сиджу без СВОЇХ грошей. Може хтось скаже, що це який окремий і конкретний випадок, який не є загальною характеристикою роботи даного банку. А ще хтось скаже, що це антиреклама цього ж таки банку. Вважайте як хочете, бо насправді я волію просто попередити тих, хто захоче мати стосунки з даною установою. Думайте чи варто це робити. І, справді, може якщо «бити» такі банки гаманцем, то вони нарешті почнуть працювати відповідально і з повагою до своїх клієнтів, а їхні співробітники матимуть достатню кваліфікацію для цього. А то складається враження що максимум, що вони мають за своєю спиною – це курси швейок-мотористок. Нажаль.

  P.S До речі, я мав стосунки і з іншими банками (теж по депозитах). Ще банк «Надра» міг би позмагатися в «любові» до клієнтів з Правексом. Назву ті, з якими в мене не було жодних проблем – «Таврика», «Кредитпромбанк», «Укргазбанк», «Фінанси та кредит». Висновок – якщо є бажання працювати добре, а не тільки «бабки» лопатою гребти, то все можливо.


 

Сидели как-то в "Правэксе" стажеры на должность директоров отделений... общались, и зашел разговор о том, с кем из директоров и вообще сотрудников отделений (у которых надо было сдать 78 зачетов) было приятно их сдавать (требования к знаниям не учитывалась - это и так ясно)... и сошлись эти, почти 20 стажеров (которые кстати сдали из этих 78 зачетов уже больше 70) что этих "нормальных и адекватных" всего 4.... или стажеры дураки... или в банке работает одно [censored]...

там просто болит голова от общения с придурками, которые тебя окружают. больше писать и желания нет

Такого "счастья" как работа в Правексе не пожелаешь и врагу. Нет желания повторяться и долго говорить... Дам лишь широкоизвестную ссылку на прекрасно описанную картину изнутри. Вам сюда.

Знакомые рассказывали, что устраиваются туда через детектор лжи. А вообще у нас в банки идти нет ризоно. Болото там везде. Долго все равно не проработаешь...