9-го жовтня 2012 року написав в Linkedln повідомлення для Darina Antonenko Head of Recruitment Group at Luxoft, Kiev та Dmitry Kushnir Vice President, Eastern Europe at Luxoft "Вибачне що таку серйозну і зайняту людину відволікаю своїми проблемами і за то що пишу не на російській або англійській мові на українській так мені зручніше.
Добрий день, вибачте що звертаюся до Вас з такою інформацією але я вважаю, що в фірмі такого рівня як Luxoft не мають відбуватися такі події, як події що відбулися коли я там працював. В березні 2011 року після роботи у Львові на фірмі SoftServe отримав запрошення пройти співбесіду у фірмі Luxoft. На той час в мене ще була пропозиція роботи від фірми Materialise навіть зробив тестове завдання але вибрав фірму Luxoft. Приїхав зі Львова в Київ у фірмі мені організували співбесіду на 3-х проектах яку на двох проектах я успішно пройшов співбесіду на позицію Senior Test Automation Engineer один з них був у головному офісі на вул. Радищева, 10/14 там керівником проекту міг бути Михайло Поляруш і на вул. Васильківська, 14 це був проект Trump . На співбесіді мене опитував Лазоренко Владислав. Я вибрав проект Trump головним чином через спеціалізацію на тому проекті яка була подібна до моєї теми по кандидатській роботі в науковому інституті (На проекті в Михайла Поляруша мені пропонували більшу зарплату). Прожект менеджером на даному проекті була Прокопчук Вікторія і моїм безпосереднім керівником була Наталя Зозуля. Невідомо через які причини Прокопчук Вікторія з самого початку дуже хотіла мене звільнити, без видимих на це причин. Саме цікавіше що десь через місяць після мого працевлаштування я вже сам хотів звільнитися з фірми на що не отримав згоди свого прожект менеджере і отримав завіряння що моя робота всіх влаштовує і до мене нема ніяких претензій. Протягом 2-х місяців які я працював на проекті мені навіть не було відкрито звітування незважаючи на мої прохання. Звітування відкрили лише за день до того як мене Прокопчук Вікторія звільнила. Під час роботи на проекті стикнувся з такою річчю що хтось з працівників проекту підливав мені в горнятко з водою якусь рідину без смаку тоді я навіть не міг повірити що таке може відбуватися. Думаю що це тривало достатньо довгий час (приблизно місяць якщо не більше), що має гіпнотичні властивості. Наскільки я потім зрозумів це був препарат з групи (транквилізатори) що не має смаку володіє ефектом неконтрольованої розмови (людині задають питання вона на нього відповідає і навіть не знає що вона говорила((( та втрати пам'яті. Якщо це той препарат про який я думаю то це сильний транквілізатор який можна купити в аптеці лише [censored] епту психіатра. Пізніше я данною тематикою цікавився і зрозумів що такі препарати можна використовувати для “зомбіфікації”. На проекті з мене знущалися дійшло до того що цілу ніч деякі з працівників проекту були в моєму під’їзді не давали мені спати стукали в мої двері і погрожували моєму життю. Так мене перестрашили що я перестав заїкатися((( На мої прохання поміняти проект я дзвонив своєму рекрутеру Копотій Вікторії яка мене приймала на роботу не було позитивної відповіді. Звільнили мене як раз перед тим як я висловив бажання поїхати в суботу на тімбілдинг (думаю що не хотіли шоб дана інформація поширювалася між іншими співробітниками фірми і платити компенсацію за даний інцидент). Як раз перед звільненням в п’ятницю коли я зайшов в кімнату рекрутер Лілія Михальчишин (приходила кожної п’ятниці на чотири години в наш проект і мала помагати працівникам якщо в них виникали проблеми). Лілія Михальчишин якраз розказувала по телефону як мені і вираз обличчі в неї був таким як би то для даної фірми нормальна річ коли в них на проектах відбувають такі речі. Є ще багато речей які пов’язані з неадекватним відношенням працівників до працівника іншої нації які не мають відбуватися на фірмі такого рівня якщо фірма Luxoft хоче щоб правникам в ній було комфортно працювати і вони приносили максимальну користь фірмі (якщо буде можливість і потреба я про такі речі розкажу або напишу). Після цього всього я був вимушений місяць за свої кошти лікуватися в Моршині щоб відновити своє здоров’я і нервову систему. В грудні 2011 року я знову поїхав працювати до Києва і влаштувався на фірму DIO-soft яка не далеко розміщується від вул. Васильківської і Вікторією Прокопчук та Лілією Михальчишин було багато чого зроблено щоб я з фірми DIO-soft звільнився коли я працював на epam-мі вони теж мені і фірмі там наробили проблем. Від фірми за дані дії працівників я компенсації так і не отримав. Про дану річ я написав відзив на http://jobs.dou.ua/companies/luxoft/reviews/59/ два місяці тому назад" на даний лист выдповіді навіть не отримав якшо маєте бажання послухати шо твориться в лівівському офісі епаму то на моїй сторінці в контактах є аудіозаписи які бажато слухати уважно і при великому звуку http://vk.com/id8204309
2012-12-26 12:36:47
